«Я зрозуміла, що можу бути лідеркою»: історія Тетяни, яка змінює себе і свою громаду
Тетяна — практичний психолог Турківського ліцею, яка вже 16 років щодня долає шлях із Коломиї до села Турки, аби працювати з дітьми. До вчителювання вона прийшла не одразу, але саме тут знайшла своє справжнє місце — поруч із дітьми, їхніми емоціями, страхами й надіями.
Коли у громаді з’явився проєкт зі створення дитячого простору, Тетяна спершу вагалася: додаткове навантаження, відповідальність, нова роль. Але колеги переконали спробувати — і цей крок став для неї новою сходинкою в житті.
Сьогодні Тетяна успішно поєднує дві посади у межах проєкту — координаторки простору та тренерки. Це унікальний випадок, адже вона не лише організовує роботу, а й безпосередньо проводить заняття, працює з дітьми, створює атмосферу довіри й розвитку. Її професійна освіта психолога тут відіграє ключову роль: вона бачить дитячі емоції, розуміє їхні потреби й допомагає віднайти внутрішні ресурси. «Тренерство — це для мене як риба у воді. Я бачу результат, бачу, як діти відкриваються, як через арттерапію вони показують свої страхи, тривоги і поступово знаходять шлях до рівноваги».
Вона зізнається, участь у проєкті кардинально змінила її погляд на себе. Якщо раніше вона вважала себе лише виконавцем, то тепер відчула, що може бути лідеркою: керувати процесами, мотивувати інших, організовувати команду, налагоджувати партнерства й навіть вирішувати питання ремонту чи обладнання простору: «Я зрозуміла, що можу бути на керівній посаді, не тільки підлеглою. Це збільшило мою самооцінку і впевненість у власних силах», — каже вона.
Проєкт дав не лише новий професійний досвід, а й важливу фінансову підтримку. У сільській місцевості, де важко знайти стабільну і оплачувану роботу, така можливість стала надзвичайно цінною: «У нас мало робочих місць, де можна заробити і розвиватися. А тут — гідна оплата, підтримка, гарна матеріальна база. Це мотивує рухатися вперед і професійно, і особистісно».
У просторі, який вона координує, діти не просто проводять дозвілля. Вони навчаються керувати емоціями, долати страхи, відчувати безпеку, вчитися спілкуватися. Під час війни це має особливе значення — адже через творчість і взаємодію діти вчаться знаходити ресурс у найважчі часи: «Найбільша цінність цього проєкту — можливість дітям відволіктися від тривог. Вони малюють, ліплять, діляться переживаннями, і так шукають шлях до внутрішнього спокою».
Дана ініціатива реалізується у межах проєкту «Захист та психічне здоров’я дітей вразливих категорій в Україні» СОС Дитячі Містечка Україна за фінансування Норвезької Агенції Співробітництва у Цілях Розвитку (NORAD) та впроваджується ГО Фонд «Буковина інноваційна».
