Місцеве водопостачання. Гігієнічні вимоги щодо впорядкування та експлуатації криниць
Найчастіше децентралізоване водопостачання організовується за рахунок підземних вод. Вода забирається з різних водоносних горизонтів і з різної глибини, але здебільшого використовують грунтові води з другого і третього водоносних горизонтів, захищених від забруднення. Чим глибше розташований шар води, тим вона чистіша. При децентралізованому водопостачанні додаткову обробку води, як правило, не проводять. Тому до колодязьної води не можна ставити такі високі вимоги, як до води при централізованому водопостачанні. І все ж така вода повинна бути безпечною в епідемічному відношенні, мати нешкідливий хімічний склад і добрі органолептичні властивості.
Якщо санітарний стан колодязя і результати аналізу води задовільні, то вода можее використовуватися для пиття в сирому вигляді, тобто без всякої попередньої обробки.
Для забезпечення питною водою влаштовуються різного типу колодязі. З цією метою у сільських умовах часто будують шахтні або трубчасті колодязі. Щоб запобігти забрудненню підземних вод під час експлуатації, місце для колодязя вибирають на підвищенні не ближче 20-30 м від можливого джерела забруднення (наприклад, убиралень, вигрібних ям, хлівів, гноєсховищ, місць захоронення людей і скотомогильників, складів мінеральних добрив і отрутохімікатів тощо). Територія довкола не повинна затоплюватися паводковими і зливними водами і заболочуватися.
Колодязь - на перший погляд, найпростіше рішення проблеми водопостачанняя приватного будинку. Колодязь може служити практично безперебійно до 50 років.
Недоліки використання колодязя: рівень води та її якість значною мірою залежить від погодних умов. В посушливе літо рівень води в колодязі падає, а в дощові дні, навпаки зростає, однак через це погіршується і якість води. Вся справа в тому, що дощова вода, потрапляючи в водоносний шар, забруднює воду, яка надходить в колодязь.
