03 жовтня 2021 року в с. П'ядики відбувся Турнір з футболу серед ветеранів пам'яті Мирона Площака.
03 жовтня 2021 року в с. П'ядики відбувся Турнір з футболу серед ветеранів пам'яті Мирона Площака.
Участь в Турнірі взяли команди футболістів-ветеранів Матеївецької територіальної громади та П'ядицької територіальної громади. Головним суддею змагань був - Роман Боледзюк.
З привітальними словами до присутніх звернулися голова П'ядицької сільської ради Петро Гайдейчук, дочка Мирона Площака - Людмила Калун та товариш Мирона Федоровича - Мирослав Костюк.
Для всіх присутніх лунав музичний подарунок від Софійки Веселовської.
В результаті зіграного рахунку 1:1, після матчу відбулася серія пенальті, яка і визначила переможця турніру - команду МАТЕЇВЕЦЬКОЇ ГРОМАДИ.
Команда-переможець нагороджена Кубком, медалями, грамотою та пам'ятними сувенірами.
За зайняте ІІ-ге місце команда футболістів отримала грамоту, медалі та пам'ятні сувеніри.
Історична довідка.
31 жовтня цього року мало б виповнитися 90 років Мирону Площаку – уродженцю села П’ядики, Члену Об’єднаної Партії Визволення України (ОПВУ), який боровся за національні ідеї Української держави, при цьому був футболістом, якого і по сьогодні згадують. Команда футболістів села П’ядики на чолі з Мироном Площаком в далекому 1957 році стали чемпіонами області. Мирон , а по сільському його і досі згадують, як Мирось походив із простої селянської сім’ї – Федора Площака. Дитячі роки пройшли в рідному селі, закінчив середню школу. 1951 року був призваний служити до Радянської армії, служив у Ленінградському військовому окрузі в м. Луга, на полігоні. Потім від весни до пізньої осені розміновував Новгородську область, за що був представлений до ордена, але вище командування не дозволило нагородити «бандерівця».
Став членом-засновником молодіжної організації «Об'єднана Партія Визволення України» (ОПВУ), яка ставила мету об’єднати в боротьбі за незалежність України всі верстви населення, опираючись на Конституцію СРСР, адже вона залишала право за кожною республікою вийти з нього.
Мирон Площак був заарештований 8.12.1958 в П’ядиках. Не тікав, бо сталося це в присутності тяжко хворого батька. Привізши в Івано-Франківськ, допитували 3 доби підряд, не даючи спати і їсти. Слідчі змінювалися що 4 години. Площак Мирон ні в чому не зізнався. Кинули в ізолятор, де він заснув на лавці і попікся на батареї. П. Мирона двічі саджали в крісло і катували електрошоком, а щодня – російським матом. Бити не сміли, бо відчували: дістануть відсіч.
На засіданні Івано-Франківського обласного суду 10.03.1959 прокурор вимагав Б. ҐЕРМАНЮКУ, Я. ТКАЧУКУ, Б. ТИМКІВУ, І. СТРУТИНСЬКОМУ та МИРОНУ ПЛОЩАКУ кари смерті, але суд засудив їх до 10 р. ув’язнення в таборах суворого режиму за звинуваченням у проведенні антирадянської націоналістичної діяльності за ст. 54, п. 1а. Карався в Красноярському краю (Вихорівка), у 10-му, в 11-му таборах, з 1960-го – у мордовських таборах №2, 11 (Явас). На 7-му створив українську футбольну команду, грали з командами росіян, литовців, німців. Це було за «відлиги», коли в’язні могли ходити в цивільному одязі, мали фотоапарати, музичні інструменти. Цивільних, що приїздили на побачення, пускали в зону, відзначалися національні і церковні свята. У 1961 режим різко посилився. Під час Карибської кризи в жовтні 1962 р. солдати сказали: "Хлопці, для вас викопали ями". Це щоб у випадку війни політв’язнів порозстрілювати.
Звільнений 06 грудня 1968 року. Знаходився під вартою 10 років. Мирон Площак був реабілітований згідно ст.. І Закону УРСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17 квітня 1991 року. Згадуючи свою любов до футболу Мирон Площак казав : «Але я був футболіст. Я був моцний футболіст, не те, що такий собі простий футболіст».
