До уваги аграріїв: прогноз розвитку шкідників та хвороб сільськогосподарських культур у серпні 2019 року
Протягом останнього літнього місяця за прогнозами метеорологів передбачаються мінливі погодні умови: дощові, прохолодні дні початку серпня зміняться спекотними.
Така синоптична ситуація позначатиметься на розвитку сільськогосподарських культур, а також життєдіяльності шкідників та хвороб. Високий температурний режим збільшуватиме шкідливість окремих комах, зокрема сисних, листогризучих і плодопошкоджуючих видів. Значно збільшиться ступінь забур’янення посівів польових культур. Інтенсивний розвиток хвороб у посівах відбуватиметься за наявності краплинної вологи.
БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ
Протягом місяця в посівах кукурудзи розвиватиметься гусінь стеблового кукурудзяного метелика, шкідливість якої зростатиме за встановлення помірно теплої і вологої погоди. При підвищенні вдень температури повітря та низької вологості, висихатимуть яйцекладки метеликів, пригнічуватиметься розвиток щойно відродженої гусені та спостерігатиметься її часткова загибель. Чисельність і шкідливість личинок стеблового метелика регулюють за наявності 6-8% рослин з гусінню фітофага проводячи обприскування посівів карате зеон, к.е., рубін, КЕ, 0,2 л/га; децис f-Люкс, КЕ, 0,3 л/га; кайзо, в.г., 0,2 л/га, кораген, к.с., 0,15 л/га, та інші дозволені препарати.
Протягом місяця триватиме літ метеликів підгризаючих совок (озима, оклична і інші) ІІ покоління, відкладання ними яєць та розвиток гусені у посівах буряків, соняшнику, особливо пізніх строків сівби, овочевих культур, багаторічних трав. Тепла і помірно волога погода, наявність квітучих рослин сприятимуть формуванню та реалізації потенційної плодючості самиць совок. Чисельність совок обмежують випуском трихограми на початку та під час масового відкладання яєць, розпушуванням міжрядь. За надпорогової чисельності гусені молодших віків ефективним у посадках капусти є використання препаратів - дімілін, з.п., 0,08-0,12 кг/га; матч, к.е., 0,4 л/га; номолт, к.с., 0,3 л/га, інші, які використовують відповідно до регламентів існуючих технологій.
Гусінь листогризучих совок ІІ покоління (капустяна, совка-гамма, городня, люцернова, С-чорне, та ін.) повсюди розвиватиметься і шкодитиме овочевим, просапним культурам, багаторічним травам. За сприятливих гідротермічних умов можливе істотне збільшення чисельності та шкідливості лускокрилих комах.
Хімічні засоби використовують за перевищення ЕПШ, при цьому використовують золон, к.е., 1,6-2,0 л/га, альтекс, к.е., 0,10-0,15 л/га; децис Профі, ВГ, 0,035 л/га; децис f-Люкс, КЕ, 0,25-0,3 л/га; сумі-альфа, КЕ, 0,2 л/га; ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, або інші. Важливим заходом, що обмежує період живлення гусені совок на соняшнику, є передзбиральна десикація культур, яка прискорює їх дозрівання.
В серпні на стерні зернових колосових культур спостерігатиметься активне живлення мишоподібних гризунів та розпочнеться міграція шкідників в посіви овочевих та пізніх просапних культур. Після збирання врожаю зернових колосових і оранки полів створяться несприятливі умови для життєдіяльності гризунів, особливо зеленоїдних форм - сірих полівок. Це змусить їх переселятися на плантації соковитих овочевих, пізніх просапних культур, багаторічних трав, а адалі – на сходи озимих культур.
ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ ТА
ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУР
Повсюди у незібраних посівах колосових культур і у валках скошених хлібів дохарчовуватимуться клоп - шкідлива черепашка та інші види хлібних клопів, які надалі перелітатимуть в лісосмуги і ліси для перезимівлі. В стислі строки збирання прямим комбайнуванням урожаю високопродуктивних сортів пшениці і насіннєвих посівів перешкоджатиме завершенню живлення клопів, що в подальшому обмежить чисельність популяції.
В серпні на сходах падалиці, злакових бур’янах та кукурудзі розвиватимуться злакові мухи (шведські, гессенська, ін.), цикадки, попелиці, хлібні блішки, інші спеціалізовані фітофаги зернових культур, які у вересні перелітатимуть на сходи озимини.
За встановлення посушливої погоди в ареалі поширення хлібної жужелиці стримуватиметься вихід на поверхню ґрунту жуків, які перебувають в літній діапаузі, що в свою чергу може негативно вплинути на розвиток фітофагів. За умови випадання опадів жуки виходитимуть на поверхню ґрунту наприкінці місяця, спарюватимуться й відкладатимуть яйця, зосереджуючись у купках рослинних решток, полови з зерном, падалиці. Надалі, з появою сходів озимих зернових, жужелиця мігруватиме на посіви для продовження яйцекладки. Личинки відроджуватимуться наприкінці серпня - на початку вересня і живитимуться падалицею зернових культур, злакових бур’янів.
Для запобігання пошкоджень озимини жужелицею, обов’язково дотримуються сівозміни з виключенням стерньових попередників під озимі зернові культури. При висіванні зернових по стерньовим попередникам для попередження зрідження рослин та збереження сходів від пошкоджень хлібною жужелицю, гусінню підгризаючих совок, личинками ґрунтових шкідників, проводять передпосівне протруювання насіння - круїзер, т.к.с., 0,4-0,5 л/га; рубіж, к.е., 2 л/т; юнта Квадро, т.к.с., 1,4-1,6 л/т, тощо.
Насіння зернових культур цьогорічного врожаю уражене збудниками фузаріозу, септоріозу, інших фітопатогенів. Зважаючи на фітосанітарний стан зібраного зерна, призначене для сівби насіння високих посівних кондицій підлягає обов’язковій лабораторній фітоекспертизі, за якою визначають видовий склад наявних на зерні збудників хвороб. Це дозволить обґрунтовано вибрати протруйник відповідного спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб. Вибираючи протруйник, необхідно враховувати не лише наявні на насінні і в ґрунті фітопатогени, а й ті стресові умови, які вплинуть на рослини в полі. Дуже важливо враховувати живлення рослин, а також запаси вологи в ґрунті, які забезпечують рівномірні й дружні сходи. Протруюють насіння за день або в день сівби системними препаратами, які знищують зовнішню і внутрішню інфекцію (вінцит, к.с., 2 л/т, вітавакс 200 ФФ, в.с.к., 2,5-3 л/т, дерозал, к.с. 0,5 л/т, кінто Дуо, к.с., 2-2,5 л/т, максим Стар, т.к.с., 1-1,5 л/т, інші). З метою стримування росту, підвищення морозостійкості, посухостійкості та покращення фізіологічних показників, одночасно з протруюванням, насіння обробляють регуляторами росту рослин.
У посівах зернової кукурудзи продовжать живлення злакові попелиці, цикадки, гусінь листогризучих совок, стеблового метелика, та в деяких районах нашої області, розвиватиметься і шкодитиме карантинний об’єкт західний кукурудзяний жук (діабротика). За умов вологої й теплої погоди та при пошкодженні качанів гусінню зазначених лускокрилих комах розвиватиметься і поширюватиметься фузаріоз. Повсюдно прогресуватиме темно-бура плямистість, місцями рослини хворітимуть на пухирчату сажку.
В посівах сої під час формування – дозрівання бобів шкодитимуть бобова попелиця, трипси, павутинний кліщ, місцями – гусениці совок. За надпорогової чисельності шкідників (листогризучі совки 1-3 гусені на кв.м, тютюновий трипс 10-15 екз. на рослину, 10% заселених рослин павутинним кліщем, 50-60 на кв.м жуків бульбочкових довгоносиків) проводять обприскування посівів препаратами Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, Бореєм, КС, 0,10-0,14 л/га, Брейком, МЕ, 0,07-1,0 л/га, Вантексом, мк.с., 0,1 л/га, Децисом fЛюкс 25 ЕС, КЕ, 0,25-0,3 л/га, Енвідором 240 SC, КС, 0,4-0,5 л/га, Золоном 35, к.е., 2,5-3 л/га, Коннектом 112,5, SC, КС, 0,4-0,5 л/га, Корагеном 20, КС, 0,15л/га, Суперкілом 440, КЕ, 0,5-0,75 л/га, Омайтом 57%, ЕВ, 1,2-1,4 л/га, Ортусом, КС, 0,7-0,9 л/га, Цезарем, к.е., 0,2 л/га.
За підвищеної вологості повітря, опадів і температури в межах 15-20°С імунітет рослин сої послаблюватиметься, що обумовлюватиме їх інфікування сірою гниллю (t 15-20°С), пероноспорозом (t 15-17°С), альтернаріозом та іншими хворобами. Розвиток і розповсюдження мікоінфекцій призупиняють захисні обприскування дозволеними фунгіцидами відповідно до регламентів існуючих технологій. За 14 днів до збирання урожаю при вологості насіння сої 35-40% проти білої та сірої гнилей, фомопсису проводять десикацію Дикватом, 150 г/л, 2-3 л/га; Реглоном Супер 150 РК, 2,0-3,0 л/га; Раундапом Макс, РК, 2,4 л/га та інші.
ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР
За сприятливих погодних умов серпня в агроценозі цукрових буряків прогресуватимуть церкоспороз, рамуляріоз, фомоз, пероноспороз, місцями проявляться вірусна жовтяниця, гнилі і парша коренеплодів, дуплистість, тощо. Оздоровлення посівів проводять при появі ознак захворювань: Абакусом, мк.е., 1,25-1,5 л/га, Амістаром екстра 280 SC, КС, 0,5-0,75 л/га, Аканто плюс 28, КС, 0,5-0,75 л/га, Альто супер, 330 ЕС, к.е., 0,5 л/га, Імпактом 25 SC, к.с, 0,25 л/га, Імпактом К, к.с, 0,6-0,8 л/га, Імпульсом-F, КС, 0,25 л/га, Колфуго Супер,в.с., 2,0 л/га, Рексом Дуо, к.с., 0,4-0,6 л/га, Фальконом 460 ЕС, КЕ, 0,6 л/га, Фундазолом, ЗП, 0,6-0,8 кг/га, іншими препаратами згідно «Переліку...».
На рослинах соняшнику розвиватимуться геліхризова, листова бурякова, цикадки, трипси, що може знизити кількість і якість врожаю та сприяти поширенню вірусних хвороб. Ядра сім’янок заселятимуть і пошкоджуватимуть різноманітні клопи (ягідний, польовий, люцерновий, інші), що негативно впливатиме на олійність і схожість насіння. Вогнищами шкодитиме гусінь листогризучих совок (совка-гамма, ін.), стеблового (кукурудзяного) метелика. Під час наливу насіння соняшник захищають дозволеними препаратами згідно «Переліку». При встановленні помірних температур повітря, за частих опадів і підвищеної вологості соняшник уражуватимуть несправжня борошниста роса, біла та сіра гнилі, фомоз, бактеріоз, септоріоз, іржа, інші хвороби, а за відсутності опадів - вертицильозне в'янення. За високого вологозабезпечення (ГТК>1,5) і вологості насіння 25-30% на початку побуріння кошиків для обмеження розвитку хвороб проводять десикацію посівів ізопропіламінною сіллю гліфосату, 480 г/л, 3 л/га; глюфосинатом амонію, 150 г/л, 2 л/га (за вологості насіння 33-37%), дикватом, 150 г/л, 2-3 л/га; диметиламінною сіллю гліфосату, 608 г/л, 2 л/га; гліфосату калійною сіллю, 551 г/л, 2,4 л/га тощо.
Сходи озимого ріпаку заселятимуться хрестоцвітими блішками, листогризучими та підгризаючими совками, капустяним та ріпаковим біланами. Для попередження ураження рослин чорною ніжкою, фомозом, альтернаріозом, бактеріозом, пероноспорозом, гнилями і пошкоджень шкідниками проводять обов’язкове протруювання очищеного і відкаліброваного кондиційного насіння препаратами широкого спектру дії: Віспарем, КС, 2,0-3,0 л/т, Еладо 480 FS, ТН, 25 л/т, Космосом 250, ТН, 8 л/т, Круїзером 350 FS, т.к.с, 4 л/т,Круїзером 600 FS, т.к.с, 2,0 л/т, Сідопрідом 600 ТН, 4,0 л/т, Модесто, 480 FS, ТН, 12,5 л/т, Максимом ХL 035 FS, т.к.с, 5,0 л/т, ТМТД, КС, 3,0 л/т, та ін. дозволені «Переліком…» препарати.
ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ КАРТОПЛІ ТА ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР
В посадках картоплі та інших пасльонових культур продовжуватиметься живлення жуків і личинок колорадського жука другої генерації, чисельність і шкідливість яких обмежуватимуть погодні умови та фенологічний розвиток рослин. За підвищеної вологості повітря, рясних рос, різких коливань денних і нічних температур фітофтороз, альтернаріоз, інші хвороби прогресуватимуть та створюватимуть епіфітотійну ситуацію. Суха спекотна погода сприятиме поширенню вірусних інфекцій, перенощииками яких є сисні фітофаги. Плямистості, бактеріальні хвороби прогресуватимуть за умов підвищеної вологості. Оздоровлення рослин фунгіцидами проводять з врахуванням строків збирання врожаю, застосовуючи акробат МЦ в.г. 2кг/га, татту к. с. 3л/га, ридоміл голд з.п. 2,5кг/га, інші ефективні проти зазначених хвороб фунгіціди.
У насадженнях капусти середніх і пізніх строків достигання шкодитиме гусінь біланів, совок, молі, місцями - хрестоцвіті клопи, прихованохоботники, бариди. Помірно волога погода обумовлюватиме масовий розвиток капустяної попелиці. Пізні сорти капусти за потреби захищають Децисом профі 25, в.г., 0,035 кг/га, Ексірелем, СЕ, 0,5-1,0 л/га (разом з прилипачем), Релданом 22 ES, КС, 1-1,5 л/га, Ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, Актарою 25, в.г., 0,07 – 0,09 кг/га, іншими, суворо дотримуючись строків останньої обробки до збирання врожаю.
Повсюдно рослини капусти хворітимуть на судинний та слизовий бактеріози, осередково спостерігатиметься розвиток фомозу, пероноспорозу. Регулювання захворювань досягається через обробки дозволеними фунгіцидами за регламентами існуючих технологій.
ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР
При збереженні в серпні теплої з помірними опадами погоди в яблуневих садах спостерігатиметься шкідливість сисних комах (попелиць, плодових кліщів, медяниць, щитівок і несправжніх щитівок). Завершуватиметься розвиток гусені яблуневої плодожерки І покоління, а за подальшого значного зростання суми ефективних температур розвиватиметься її ІІ покоління. Зимові сорти яблуні і груші хворітимуть на паршу, плодову гниль, плямистості, у кісточкових насадженнях розвиватимуться кокомікоз, клястероспоріоз, інші фітопатогени. За надпорогової чисельності шкідників та вогнищ хвороб проводять захисні обробки садів дозволеними препаратами відповідно до існуючих систем, враховуючи термін очікування перед збиранням врожаю.
Зимові сорти яблуні та груші на початку серпня проти яблуневої плодожерки, парші, плодової гнилі, борошнистої роси обприскують люфоксом, к.е 1 л/га, матчем к.е 1 л/га з додаванням дітану М-45 з.п 3 кг/га, мерпану 80 в.г 1,9- 2,5 кг/га, проти парші топаз 100 EC к.е 0,3 – 0,4 л/га імпакт 25 SC, к.с.; кумулюсу ДФ в.г 6 кг/га, чи тіовіту джет 80 WGв.г 5 – 8 кг/га проти борошнистої роси. Відразу після збору врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів кісточкові дерева оздоровлюють від кокомікозу - хорусом в.г 2 л/га, або фиталом в.р.к 2 л/га.
Наприкінці літа обов’язково збирають і знищують червиву падалицю, обрізають в’янучі гілки, рихлять ґрунт під кронами з метою знищення шкідників, які мігрують в ґрунт на заляльковування, знімають павутинні гнізда і т.д
При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.
